Камуфляж BGS-Tarnmuster, або просто BGS, був розроблений у 1950-х роках для Bundesgrenzschutz (BGS) — Федеральної прикордонної охорони Західної Німеччини. Він став одним із перших камуфляжів, які використовувалися у ФРН після Другої світової війни. Незважаючи на відносно короткий термін експлуатації, цей патерн відіграв важливу роль у розвитку німецького камуфляжу, ставши перехідною ланкою між старими традиційними візерунками Вермахту та сучасним Flecktarn.
 

Походження та розробка

Після Другої світової війни Західна Німеччина опинилася перед викликом створення нових сил безпеки, зокрема прикордонної служби (BGS), яка мала охороняти кордон ФРН від потенційних загроз з боку Східного блоку.

Зважаючи на те, що більшість камуфляжів Вермахту (наприклад, Splinter або Leibermuster) були заборонені в післявоєнний період через їхню асоціацію з нацистським режимом, уряд ФРН розпочав розробку власного унікального камуфляжного візерунка. Так у 1952 році з’явився BGS-Tarnmuster, який використовувався виключно підрозділами BGS до початку 1970-х років.

Дизайн та особливості

BGS-Tarnmuster значною мірою базувався на досвіді воєнного часу, зокрема на патернах Leibermuster та амебного камуфляжу SS, але з унікальними змінами, що робили його більш придатним для використання в Центральній Європі.
• Кольорова гама: поєднання темно-зеленого, оливкового, коричневого та чорного на світлішому, сіро-зеленому або жовтувато-оливковому фоні.
• Форма візерунка: на відміну від гострокутного Splinter, BGS мав плавніші, амебоподібні форми, які ефективно розмивали силует солдата у лісистій і змішаній місцевості.
• Маскувальні властивості: патерн добре працював у густих лісах і польових умовах, а також під час осіннього сезону.
• Матеріал: ранні версії виготовлялися з міцної бавовняної тканини, а пізніше почали використовувати синтетичні домішки, що покращувало довговічність форми.

Цей камуфляж призначався для використання виключно в межах ФРН, тому не був протестований у бойових умовах, однак його концепція мала вплив на подальші розробки.

Використання у BGS

BGS-Tarnmuster носили офіцери та спецпідрозділи BGS, які патрулювали кордони між Західною та Східною Німеччиною. Його основними носіями були:
• Прикордонники та мобільні патрулі BGS, які діяли у важкодоступних лісистих районах.
• Окремі підрозділи спецпризначення, що займалися боротьбою з контрабандою та нелегальним перетином кордону.
• Авіаційні частини BGS, що використовували цей камуфляж для екіпажів гелікоптерів і наземних бригад.

Хоча основним завданням BGS було забезпечення внутрішньої безпеки, камуфляж допомагав у прихованому пересуванні в прикордонних районах, особливо в місцевостях із великою кількістю дерев та густою рослинністю.

Причини заміни та спадщина

До кінця 1960-х років стало зрозуміло, що BGS-Tarnmuster поступово застаріває. Основні причини його заміни:
• Політичний фактор: Західна Німеччина прагнула дистанціюватися від військових традицій Третього Рейху, а схожість BGS з деякими патернами часів війни викликала небажані асоціації.
• Розвиток технологій: нові тканини та забарвлення пропонували кращу стійкість до зношування та погодних умов.
• Нова концепція камуфляжу: у 1970-х BGS почав переходити на однотонну оливкову форму, що стало стандартом до кінця XX століття.

Хоча сам візерунок BGS припинив використовуватися у 1970-х, він мав значний вплив на розвиток німецьких камуфляжів. Досвід, отриманий під час його застосування, допоміг у створенні більш сучасного Flecktarn, який офіційно впровадили у Бундесвер у 1990-х.

Сучасні репродукції та використання

Попри те, що BGS більше не є офіційним камуфляжем, він залишається популярним серед реконструкторів, істориків і колекціонерів.
• Репліки та оригінальні комплекти BGS досі можна знайти на ринку військових надлишків (military surplus).
• Airsoft та MilSim-спільноти використовують цей патерн як частину відтворення історичних операцій. • Цивільні сфери: мисливці, туристи та навіть деякі дизайнери використовують елементи цього камуфляжу в сучасному одязі.